Умови якості підземних вод
Умови якості підземних вод садово-городніх ділянок Підмосков’я
Убиральня.
На садових ділянках переважають дві конструкції вбиралень: пудр-клозет і вигрібна яма.
Пудр-Клозет , т.е. убиральня з выносным цебром, де фекалії пересипаються торф’яною крихтою або золою й, потім складаються в компостохранилище, кращий з погляду чистоти й экологичности. Однак проблеми забруднення тут не знімаються, а перекочовують на навозохранилище або компостохранилище, про що буде сказано далі.
Вигрібна яма влаштовується з виритої залізної або пластикової бочки, цегельного або бетонованого резервуара. У всіх випадках варто прийняти всі міри гідроізоляції выгребов, маючи на увазі, що й бетон, і цегельна кладка не є абсолютно непроникними. Парадокс полягає в тім, що як природні ґрунти так і будматеріали виявляються набагато більше проникними (іноді в 100) раз стосовно брудних, солоних розчинів і вод, чим до прісним і чистим.
Основні небезпеки, пов’язані із забрудненням води в цьому випадку, виходять від бактерій і інших мікроорганізмів, що насичують уміст выгребов. Оцінюючи можливість забруднення ґрунтових вод ділянки від що протікає (фільтруючого) выгреба, варто керуватися зіставленням вищенаведених швидкостей руху води в різних ґрунтах зі строком існування в потоці підземних вод найбільш стійких із хвороботворних бактерій - 300 ? 400 доби.
Іншими словами, у жодному разі не можна допускати протікання з вигрібних ям, оскільки практично всі ґрунтові води на ділянках піддаються їхньому забруднюючому впливу.
Навозохранилище й компостохранилище. Компостні ями, купи, штабелі й інші форми компостохранилищ повинні бути так само надійно ізольовані, як і вигрібні ями. Компост для кращого його дозрівання повинен бути вологим, але надлишок вологи шкідливий не тільки для компосту, але й для ґрунтових вод. Гідроізоляція дна й стінок компостохранилищ тим більше важлива, що процеси гниття й шумування, що йдуть у них, проходять із виділенням тепла. Це у свою чергу заважає промерзанню ґрунту й робить останню проникної для забруднених розчинів істотно більший період року, якщо не цілий рік. Як гідроізоляційний матеріал використовують руберойд і бітумну обмазку, м’яту глину й жирний суглинок. Гарними індикаторами стану гідроізоляції є рослини - нитрофилы: кропива, лобода, реп’ях і ін. Якщо по зовнішньому периметрі компостної купи або ями буйно розростаються ці рослини, то це надійна ознака витоку гнойової рідоти зі сховища.
Побутові стоки. У господарстві на садовій ділянці не так вуж багато стічних вод, - стільки ж, скільки Ви берете з колодязя або шпари на всі потреби, крім поливу: на лазню або душ, на готування їжі, миття посуду й овочів, прання та ін.
Кухонні стоки (помиї) звичайно виливають у компостохранилище, і шкоди вони не приносять.
Стоки з лазні, від прання містять поверхнево-активні речовини (УПАВШИ): синтетичні мийні засоби, мила, зважені речовини, солі, і т.п. Не слід скидати ці стічні води у вбирні колодязі. Краще відвести ці води відразу з декількох ділянок по лотках, гідроізольованим канавкам на загальні очисні спорудження, що влаштовуються нижче по рельєфі. Очисні спорудження робляться у вигляді каскаду ставків-відстійників. З огляду на малий і навіть досить малу витрату стічних вод, можна обмежитися двома-трьома дрібними басейнами. Якщо в цих басейнах поселяються водорості, очерет, осока, заважати цьому не треба, вода в присутності вищих рослин, синьо-зелених і інших водоростей очищається швидше й повніше. Місце для очисних споруджень потрібно вибирати, виходячи з тих же міркувань забруднення ґрунтових вод, про яке говорилося вище.
Як відомо, ділянки для садово-городніх товариств і кооперативів виділяють із фонду найменш продуктивних земель. У тому числі для цих цілей найчастіше використовують відпрацьовані торф’яні та інші кар’єри, некультивовані смітники й т.п. У цих ситуаціях, так само, садівники повинні добре собі представляти всі небезпеки, пов’язані з експлуатацією ґрунтових вод.